Людям із порушенням зору
Стандартна версія

Мелітопольська районна державна адміністрація
ОФІЦІЙНИЙ САЙТ

До відома зацікавлених осіб

2
1735

Графік проведення засідань комісії з заборгованості на І кв. 2022 року



Засідання Антикризової ради громадських організацій України та УСПП на тему: «Пріоритети спільних дій в умовах зростання негативних викликів для економіки країни»

18 лютого відбудеться спільне розширене засідання Антикризової ради громадських організацій України та УСПП на тему: «Пріоритети спільних дій в умовах зростання негативних викликів для економіки країни».

Відновлення економіки країни відбувається повільно. Дисбаланси у функціонуванні енергоринку, стагнація промислового розвитку залишаються головною загрозою для забезпечення конкурентоспроможності продукції українських виробників.

Очікуваний негативний вплив підвищеної вартості природного газу на економіку України складатиме, за експертними оцінками, на рівні -0,81 відсотка для показника реального ВВП у 2021 році.  Збереження поточних цін на природний газ може збільшити зазначений від’ємний ефект для ВВП країни у цьому році.

Урядом запроваджено пакет оперативних заходів держрегулювання, що має на меті унеможливити маніпуляцію цінами, стабілізувати ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та запровадити прозорий механізм ціноутворення у сфері реалізації продовольчих продуктів, що мають істотну соціальну значущість.

Втім, на думку експертів, наслідки енергокризи, що наразі здебільшого припадають на промисловість та бізнес, які споживають газ за цінами з орієнтиром на європейські ринки і втрачають конкурентоспроможність, можуть виявитися більш масштабними.

Є нагальна потреба у системних антикризових заходах реагування, які пропонується обговорити як платформу для спільних дій влади та бізнесу під час засідання.

Початок засідання (відеоконференції) – об 11:00.

Засідання відбудеться у форматі відеоконференції на базі платформи Zoom.

Посилання на відеоконференцію (ідентифікатор та пароль) буде надіслано учаснику на e-mail, вказаний під час попередньої реєстрації, яка здійснюється за посиланням: https://forms.gle/EEir1GT8CAuwJUkP9

Запрошуємо Вас взяти участь у засіданні.

Контакти для отримання довідкової інформації: e-mail: [email protected], моб. +38 050 353-33-88, контактна особа – Масник Олег Іванович.



Уряду доручено підготувати план трансформації продовольчих систем на період до 2030 року

7 лютого 2022 року Президент України підписав Указ № 41/2022 «Питання національних пріоритетів трансформації продовольчих систем в Україні», яким доручив Кабінету Міністрів України підготувати та затвердити план заходів щодо трансформації продовольчих систем в Україні на період до 2030 року.

«Реалізація положень Указу сприятиме імплементації напрацювань Національного діалогу з продовольчих систем та Саміту ООН з метою покращення продовольчої безпеки України. Також це створить умови для поліпшення харчування населення України, збільшення виробництва та експорту української сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки, зміцнення авторитету нашої країни як надійного постачальника продовольства, досягнення Цілей сталого розвитку на період до 2030 року», - прокоментував заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка.

Нагадаємо, що Саміт ООН з продовольчих систем – 2021, який відбувся 23 вересня 2021 року, став ключовим заходом заради спільної мети – трансформувати національні системи харчування для просування Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року. У Резюме Саміту відображено бачення тієї ролі, яку можуть відіграти харчові системи у побудові більш справедливого та стійкого світу.

У контексті підготовки до участі в Саміті ООН з продовольчих систем, Мінекономіки протягом травня-серпня 2021 року було проведено низку заходів у рамках Національного діалогу з продовольчих систем.

З метою визначення національних пріоритетів та шляхів трансформації продовольчих систем задля забезпечення їх стійкості, що сприятиме досягненню Цілей сталого розвитку на період до 2030 року, Міністерством спільно з Мінагрополітики було організовано низку публічних обговорень із залученням експертного середовища, представників наукових кіл та громадськості.

За результатами проведених обговорень було підготовлено проєкти Національної доповіді та Національної дорожньої карти трансформації продовольчих систем в Україні.



Аграрії отримають державну підтримку на зрошувальну техніку вітчизняного виробництва

Аграрії отримають державну підтримку на зрошувальну техніку вітчизняного виробництва. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

26 січня Уряд підтримав проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі».

Державна підтримка у розмірі до 25% вартості витрат (без ПДВ) надаватиметься сільгоспвиробникам, які використовують техніку та обладнання вітчизняного виробництва, або закуплену у вітчизняних виробників, та провадять сільськогосподарську діяльність із застосуванням гідротехнічної меліорації. Це рішення підтримає вітчизняне машинобудування для агропромислового комплексу, що в свою чергу забезпечить розвиток зрошуваного землеробства в умовах змін клімату.

Роман Лещенко наголосив, що Уряд діє відразу за кількома напрямами підтримки та стимулювання розвитку сільського господарства України.

«Розвиток зрошуваного землеробства та підтримка аграріїв, які працюють на меліорованих землях, наразі є основним пріоритетом Мінагрополітики. По-перше, це сприяння аграріям, які використовують вітчизняну техніку та обладнання для зрошення. Також, максимальна підтримка аграріїв у їх бажанні реконструювати наявні та/або будувати нові зрошувальні системи та розширенні обсягів зрошувальних земель. Крім того, працюємо в напрямі подальшого збільшення виробництва сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки нашої держави в умовах змін клімату», – зазначив Міністр.

Нагадаємо, що урожайність сільськогосподарських культур, вирощених з гідротехнічною меліорацією, перевищує урожайність культур на землях без поливу в 2 – 2,5 рази.



Про інвестиційний портал Запорізької області

Для підвищення позитивних тенденцій та зрушень у процесі залучення іноземних інвестицій в економіку Запорізької області оновлено та вдосконалено інвестиційний портал Запорізької області (http://investment.zoda.gov.ua), що містить постійно поновлювальну інформацію двома мовами (українська та англійська) та є зручним у користуванні.

Інвестиційний портал Запорізької області містить усю необхідну інформацію та зворотній зв'язок:

  • для іноземних інвесторів (інвестиційні проєкти, регіональні виставки, земельні ресурси області, інформацію про Агенцію регіонального розвитку Запорізької області, інвестиційний паспорт області та територіальних громад, експертне оцінювання інвестиційного середовища Запорізької області);
  • для власників бізнесу (додати власний інвестиційний проєкт, комерційну пропозицію, перелік нормативно-правових актів у сфері інвестиційної діяльності, закордоні виставки, пропозиції іноземних підприємств щодо співробітництва).

З метою залучення й ефективного співробітництва вітчизняних та іноземних інвестицій, сприяння ефективній взаємодії між інвесторами та державними органами влади можливо оновити або розмістити нові інвестиційні проєкти підприємств регіону та вільні земельні ділянки (Greenfield та Brownfield) до 28 лютого 2022 року на інвестиційному порталі Запорізької області (http://investment.zoda.gov.ua/login) через особистий кабінет. В особистому кабінеті можна ознайомитися з алгоритмом додавання проєктів.

Контактна інформація Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької обласної державної адміністрації: тел.(061) 239 01 53; факс (061) 224 65 69; e-mail: [email protected].



Як працюватиме Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві

Діяльність Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві дозволить профінансувати аграріїв на суму 24 млрд грн. Зокрема за кредитні кошти вони зможуть купувати сільськогосподарські землі, техніку, обладнання для сільгоспвиробництва.

«На початку листопада Верховна Рада України прийняла Закон про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. На момент підписання вже була розроблена та чітко прописана вся дорожня карта із запуску роботи Фонду. Відтоді потрібно близько 9 місяців, щоб дотримуватися всіх процедур. Тобто на кінець літа 2022 року він має запрацювати повноцінно. Наразі Мінагрополітики вже підготовлено відповідні проєкти нормативно-правових актів щодо створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», – пояснив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Фонд надаватиме гарантії обсягом до 50 % непогашеної суми основного боргу та гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років. Скористатися таким правом зможуть мікро-, малі та середні аграрні підприємства з основним видом діяльності у вигляді виробництва сільськогосподарської продукції та володінням до 500 га землі.

«Так склалося, що дрібні фермери не мають доступу до кредитних ресурсів: банкам не цікаво з ними співпрацювати. Адже з ними є чималі ризики і банкам значно простіше працювати з великими та середніми клієнтами (понад 2000 га), або ж з агрохолдингами. І це саме той випадок, коли державі важливо було втрутитися, зменшити ризиковість кредитування дрібного фермерства та підтримати його», –зазначив Роман Лещенко.

Крім того, Закон встановлює й певні обмеження. Зокрема, виробник не може скористатися таким правом, навіть коли він відповідає критеріям, встановленим Законом, якщо:

  • його учасник чи кінцевий бенефіціар є одночасно учасником чи кінцевим бенефіціаром інших українських юридичних осіб у сільському господарстві;
  • пов’язані з виробником особи володіють землею, площа якої сумарно з площею виробника перевищує 500 га.

Як пояснив Міністр, Фонд пропонуватиме портфельні гарантії, які банки використовуватимуть як частину основної застави. Ці гарантії надаватимуться лише за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з Фондом та відповідають критеріям прийнятності, затвердженим Радою Фонду.

Щодо початку роботи Фонду, Закон встановлює зобов’язання Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців (з 24 листопада 2021 р.) утворити Фонд та протягом шести місяців привести всі нормативно-правові акти у відповідність до Закону.

Національний банк України має врегулювати питання, пов’язані з діяльністю Фонду, до 24 серпня 2022 року.  Враховуючи це, Фонд розпочне свою діяльність 1 липня 2022 року.



Про заходи щодо здешевлення газу для виробництва соціально значущих продуктів

Наказ Мiнагрополiтики Про затвердження переліку суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значимість

Перелік суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значимість (завантажити xlsx-файл)

Постанова КМУ від 12.01.2022 № 1

Постанова КМУ вiд 12.01.2022 № 19 та Порядок до постанови № 19

Постанова КМУ вiд 22.04.2020 № 341 зi змiнами

Регламент з організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку (завантажити)

Заявка на купівлю природного газу власного видобутку (завантажити doc-файл)



Цьогоріч один із пріоритетів держави — розвиток інфраструктури у громадах

У 2022 році громади отримають близько 132 мільярдів гривень, які будуть спрямовані на розвиток соціальної, комунальної та дорожньої інфраструктури. Водночас обʼєм Державного фонду регіонального розвитку складе понад п’ять мільярдів гривень. Ці кошти передбачені Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік», - повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

«У 2022 році майже 132 млрд гривень буде спрямовано на розвиток інфраструктури у громадах та регіональні проекти. Цьогоріч держава забезпечила громади достатнім ресурсом для більш ефективного розвитку економіки на місцях. Майже 9 мільярдів гривень передбачено на реалізацію інфраструктурних проєктів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери. А на будівництво і ремонт доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності передбачено понад 24 мільярди гривень. Тож це предметний заклик до органів місцевого самоврядування розробляти сміливі та інноваційні проекти, які допоможуть збільшити місцевий бюджет, створити нові робочі місця та розкрити економічний потенціал», — підкреслив Олексій Чернишов.

Зазначимо, згідно з ухваленим Держбюджетом-2022, державна фінансова підтримка буде розподілена наступним чином:

  • Регіональний розвиток — 27,5 млрд грн;
  • Розвиток сільських територій — 7,1 млрд грн (у тому числі на підтримку сільгоспвиробників — 4,4 млрд грн);
  • Розвиток у сфері охорони здоров’я — 5,4 млрд грн;
  • Розвиток у сфері освіти — 6,8 млрд грн;
  • Розвиток дорожньої інфраструктури — 66,8 млрд грн (у тому числі на дороги загального користування місцевого значення, а також на вулиці і дороги комунальної власності — 24,6 млрд грн.);
  • Розвиток транспортної інфраструктури — 2,5 млрд грн;
  • Розвиток інфраструктури (соціальне забезпечення, будівництво житла) — 9,6 млрд грн;
  • Розвиток у сфері культури — 1,9 млрд грн;
  • Розвиток спортивної інфраструктури — 0,9 млрд грн;
  • Інші напрями розвитку територій (у тому числі ЦНАПи) — 3,3 млрд грн.


Застосування РРО/ПРРО для першої групи спрощеної системи оподаткування залишається добровільним

З 1 січня 2022 року застосування РРО/ПРРО залишається не обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку:

  • першої групи ;
  • другої-четвертої груп, яким відповідно до постанови КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами дозволено замість РРО/ПРРО використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій (РК та КОРО).

Цією постановою встановлено, що з 1 січня 2022 року при продажу товарів (крім підакцизних) на території села ФОП дозволено не використовувати РРО/ПРРО (за умови використання РК та КОРО) якщо:

  • річний обсяг розрахункових операцій не перевищує 167 МЗП (у 2022 році - 1,09 млн грн) на один структурний (відокремлений) підрозділ;
  • така торгівля не здійснюватиметься в одному торговельному об’єкті, де також продаються підакцизні товари;
  • такими ФОП не здійснюється дистанційна торгівля, в тому числі через мережу Інтернет;
  • сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад не прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО на території відповідних громад.

Водночас скасовано можливість не використовувати РК та КОРО при наданні послуг хімчистки, страхування та наданні туристичних та екскурсійних послуг.

Для платників єдиного податку першої групи обов’язок вести облік товарних запасів не запроваджується.

У всіх інших випадках для платників єдиного податку другої-четвертої групи застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року стає обов'язковим.

Довідково

Відеоінструкцію щодо того, як зареєструвати ПРРО можна подивитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8297.html.

Відеоінструкцію щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців можна переглянути за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/8300.html.



Запроваджено державне регулювання цін на деякі продукти харчування

12 січня 2022 року Уряд прийняв постанову Кабінету Міністрів України, якою запровадив граничний рівень торговельної надбавки не вище 10% на деякі продукти харчування.

Так, постановою вносяться зміни до пункту 41(4) постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на період дії карантину заборонено встановлювати торговельну націнку на:

  • хліб житньо-пшеничний;
  • батон;
  • крупу гречану;
  • цукор-пісок;
  • борошно пшеничне вищого ґатунку;
  • макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого ґатунку);
  • молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці);
  • олію соняшникову;
  • яйця курячі категорії С1;
  • птицю (тушку курячу);
  • масло вершкове з жирністю 72,5%.

Гранична торговельна надбавка встановлюється з урахуванням рекламних, маркетингових та логістичних послуг, а також послуг з підготовки, обробки, пакування та інших пов’язаних із реалізацією кінцевому споживачу.

«Уряд запроваджує комплекс заходів для забезпечення українського споживача доступними харчовими продуктами, що мають істотну соціальну значущість. Запровадження граничних торговельних надбавок на деякі продовольчі товари на період карантину – це є одним із таких заходів. Він прийнятий в пакеті з рішенням щодо продажу 20% природного газу власного видобутку виробникам харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість по пільговій ціні. Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та запровадить прозорий механізм ціноутворення», - прокоментував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.



Уряд удосконалив регіональну структуру Держпраці

12 січня 2022 року, на черговому засіданні Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про реформу регіональної структури Державної служби з питань праці шляхом утворення міжрегіональних управлінь, юрисдикція яких буде поширюватись на територію кількох областей.

Скорочення кількості територіальних управлінь та забезпечення можливості реалізації повноважень інспекторів за міжрегіональним принципом дозволить оптимізувати кількість адміністративного персоналу та вивільнити додаткові ресурси для збільшення ефективності роботи органу в цілому.

“Сьогоднішнє рішення Уряду дозволить підвищити ефективність роботи служби та її прозорість. Зокрема, більше ресурсів будуть зосереджені на здійсненні безпосередніх функцій Держпраці з концентруванням інспекторського складу в залежності від оперативних завдань. Наприклад, якщо в одному регіоні бракує інспекторів, ми можемо оперативно спрямовувати сюди фахівців з іншого регіону. Таким чином можливо збільшити як інспекторський склад, так і фонд оплати праці. Подібний досвід у нас уже є: в одному теруправлінні об’єднані Київ і Київська область, а також Луганська і Донецька області”, - зазначив заступник Міністра економіки України Ігор Дядюра.

Документом передбачається ліквідація обласних територіальних управлінь і утворення нових міжрегіональних територіальних органів Держпраці:

  • Західне міжрегіональне управління Держпраці (Волинська, Рівненська, Львівська, Закарпатська області);
  • Південно-Західне міжрегіональне управління Держпраці (Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька області);
  • Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці (Житомирська, Хмельницька, Вінницька області);
  • Центральне міжрегіональне управління Держпраці (Чернігівська, Київська, Черкаська області, м. Київ);
  • Північно-Східне міжрегіональне управління Держпраці (Сумська, Полтавська, Харківська області);
  • Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці (Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька області);
  • Південне міжрегіональне управління Держпраці (Одеська, Миколаївська, Херсонська області).


До уваги підприємців! До вас можуть завітати псевдоінспектори!

Мелітопольська районна державна адміністрація попереджає підприємців про те, що в регіонах зафіксовано випадки відвідування приватних підприємців шахраями під виглядом державних інспекторів Головного управління Держпраці у Запорізькій області, які нібито мають перевірити питання укладання трудових договорів та оплати праці найманих працівників. Погрожуючи великими штрафами, псевдоінспектори вимагають у підприємців гроші.

Звертаємо увагу, що під час інспекційних відвідувань роботодавець має право вимагати у осіб, які прийшли для здійснення перевірки, пред’явити службові посвідчення і направлення на проведення перевірки конкретного роботодавця та переписати дані службових посвідчень. Якщо вказані особи відмовляються надати документи, необхідно викликати поліцію для з’ясування їх повноважень.

Співробітники Головного управління Держпраці у Запорізькій області, у яких немає службових посвідчень та направлення на проведення перевірки, не мають права здійснювати перевірки. Суб’єкт господарювання має право не допускати осіб, що прибули з метою перевірки, якщо вони не пред’явили вказаних документів.

У разі виникнення підозри слід звертатися до підрозділів Національної поліції або Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Контактні дані:

Прес-служба Головного управління Держпраці у Запорізькій області

Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25

тел./факс. (061)222-75-26         моб. (095)499-99-53

сайт: http://www.zp.dsp.gov.ua