Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

Інвестиційний атлас надрокористувача

Підтримка аграріїв | Офіційний сайт міністерства аграрної політики та продовольства України

Уряд встановив правила розроблення робочих проєктів землеустрою

У рамках реалізації земельної реформи Кабінет Міністрів України 02 лютого 2022 року ухвалив постанову «Правила розроблення робочих проєктів землеустрою», які зафіксували чіткі й зрозумілі норми складання відповідної документації.

Постанова фіксує вимоги щодо розроблення робочих проєктів із метою рекультивації порушених земель, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.

Робочий проєкт землеустрою має включати такі положення:

• підставу для виконання робіт;
• характеристику об’єкта (місце розташування, площа, кадастровий номер (за наявності), цільове призначення, тощо);
• мету розроблення робочого проєкту (визначення конкретних шляхів поліпшення сільськогосподарських угідь та лісових земель);
• вихідні дані для здійснення поліпшення сільськогосподарських угідь і лісових земель (нормативно-правові акти, наукові, технічні та інші документи).

Результатом виконаних робіт буде робочий проєкт землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь і лісових земель.

Документ передбачатиме заходи щодо:

• організації території полів з виділенням робочих і технологічних ділянок, що забезпечують проведення диференційованого обробітку ґрунту і впровадження прогресивних технологій обробітку культур з урахуванням особливостей кожної земельної ділянки;
• визначення оптимальних напрямів обробітку ґрунту;
• розміщення культур на робочих ділянках полів та ротації сівозмін за роками;
• визначення норм внесення добрив під культури і дотримання балансу гумусу в ґрунті.

Існування таких чітких уніфікованих вимог підвищить якість робіт, що виконуються, та запобігатиме зловживанням у земельній сфері.

Держгеокадастр повідомляє про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік

Відповідно до інформації, наданої Державною службою статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110%.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30.11.2021 № 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

• за 2017–2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);
• за 2017–2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

• для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;
• для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.

Разом з тим інформуємо, що нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

Довідково: Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання.

Мінагрополітики прозвітувало про державну підтримку агросектору за 2021 рік

Так, протягом 2021 року було надано українським сільгосптоваровиробникам державної підтримки у обсязі 4,66 млрд грн, що складає 100% від передбаченої суми в бюджеті. Водночас запит від аграріїв на фінансування протягом 2021 року склав близько 7 млрд грн.

«Запит аграріїв свідчить про довіру до програм і механізмів розподілу. Цей запит формується на основі дострокових програм: інфраструктура, тваринництво, ягідництво, хмелярство тощо. Програма садівництва, виноградарства і хмелярства забезпечує значну кількість робочих місць та державний і місцевий бюджет високими податками. Як ефект від державної підтримки у 2021 році було створено 30442 нові робочі місця, з них сплачено 1,3 млрд грн», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Також Міністр наголосив, що в 2022 році Мінагрополітики презентує усі напрацювання з розподілу коштів на наступний рік і прозоро на рівні загальнонаціональної дискусії, з комітетом та профільними асоціаціями сформує колегіально програми 2022 року, які потрібні для розвитку малого та середнього товаровиробника в Україні.

«Програми 2022 року акцентовані на підтримку фермерських господарств. У них буде можливість залучення безвідсоткових кредитів до 1 млн на 10 років для малого фермера. Історичним для нас було прийняття законодавства про фонд часткового гарантування кредитів, який запустять вже у 2022 році. Разом із постановою КМУ - це потужний інструмент, в якому держава в особі Фонду буде виступати з гарантіями, щоби допомогти аграріям в отриманні необхідного фінансування», ­– додав Роман Лещенко.

За словами Міністра, в наступному році акцент держпідтримки буде зміщений на тваринництво, оскільки саме ця галузь вже 30 років має падіння показників, водночас запит агросектору свідчить про готовність аграріїв розвивати цю галузь за умови прогнозованості з боку держави.

Загалом протягом 2021 року було надано підтримку за програмами:

• розвитку тваринництва та переробки с/г продукції (1,6 млрд грн);
• розвитку фермерства (120,8 млн грн);
• компенсації вартості техніки (991,4 млн грн);
• компенсації вартості кредитів (1,2 млрд грн);
• розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства (512 млн грн);
• компенсації втрачених посівів (108 млн грн);
• розвитку нішевих культур (50 млн грн);
• розвитку картоплярства (53 млн грн);
• розвитку зрошення (16,7 млн грн);
• компенсації ЄСВ (0,6 млн грн).

Пам’ятка щодо безпеки медоносних бджіл від отруєнь

Вимоги законодавства України, щодо безпеки медоносних бджіл від отруєнь при використанні засобів захисту рослин в сільському і лісовому господарстві визначаються:

• Законом України «Про бджільництво» від 22.02.2000 № 1492–III (зі змінами);
• Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» (затверджені Постановою № 1 Головного державного санітарного лікаря України від 03 серпня 1998 року);
• «Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96, затвердженими наказом МОЗ України від 18.12.1996 № 382.
• Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини «Про затвердження Інструкції щодо попередження і ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» від 30.01.2000 № 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2001 за № 131/5322.
• Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук № 184/82 від 20.09.2000 «Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.2000 за № 736/4957.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин зобов’язані:

1. Дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь (хімічного токсикозу) – ст. 30 ЗУ «Про бджільництво»;
2. Завчасно, до початку проведення обприскування, попередити пасічників через засоби масової інформації (радіо, місцева газета, телебачення та інші засоби інформації), про кожне застосування ЗЗР, а саме:

2.1. Оповіщувати не менш чим за дві доби при використанні наземної апаратури, згідно пункту 6.1.7. Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»;

2.2.Оповіщувати не менш, чим за три доби при використанні авіаційної апаратури, згідно пункту 5.2. «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96;

2.3.Оповіщувати не пізніше ніж за три доби при застосуванні засобів захисту рослин на медоносних рослинах, згідно статті 37 ЗУ«Про бджільництво».

1. В повідомленні про застосування ЗЗР сповіщати дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату (ст. 37 ЗУ «Про бджільництво»).
2. При застосуванні хімічного обприскування на медоносних рослинах попередити пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ (ст. 37 ЗУ «Про бджільництво»).
3. При авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів в повідомленні сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого міста медозбору, на відстань більше 5 км від міста проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік. («Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96).
4. Не застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. (ст. 30 ЗУ «Про бджільництво»).
5. Застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки тi пестициди i агрохiмiкати, що пройшли державну реєстрацію i включені в Перелік препаратів, дозволених до авіаційного та наземного застосування в Україні, роздрібного продажу населення (Перелік пестицидів і агрохімікатів і щорічні доповнення до нього видається Департаментом екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до ст. 7 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95 від 02.03.1995).
6. Не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл, безпосереднього контакту покрову бджіл з робочим розчином інсектицидів.
7. Використовувати не токсичні або слаботоксичні для медоносної бджоли інсектициди, такі як Моспілан ВП, Біская 240 OD, м.д., Маврік, ЕВ., Каліпсо 480SC, Омайт 570, в.е., Кораген 20, КС та інші.
8. Суворо дотримуватися регламентів застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. При використанні високотоксичних для бджіл піретроїдних інсектицидів паралельно застосовувати репеленти, що забезпечать збереження життя робочих бджіл на період токсичної дії інсектициду.
9. Обмежувати застосування мікрокапсульованих препаративних форм   (мк.с.- мікрокапсульована суспензія, мк.е. – мікрокапсульована емульсія), бо бувають випадки, коли бджоли збирають капсули і відносять їх до вуликів, де препарат, поступово виділяючи діючу речовину, отруює всю бджолину сім’ю.
10. Всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18–22) години при мінімальних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів (6.1.5. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»).
11. У випадку застосування пестицидів в умовах за­критого ґрунту обробки проводити увечері після закінчення льоту бджіл.
12. Проводити обприскування наземним методом при швидкості вітру до 3м/с (дрібно крапельне) і 4 м/с (крупно крапельне), при цьому не порушувати зону санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням – 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об’єктів, що підлягають санітарному захисту. (6.3.1., 6.3.4. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів).
13. Проводити обприскування авіаційним методом в ранкові та вечерні години дня, при швидкості руху повітря, що не перевищує – 3м/с (дрібно-крапельне обприскування) і 4м/с (крупно-крапельне обприскування), температурі повітря не вище +22 градуса, робоча висота над об’єктом обробки повинна бути не менше 3 метрів. При цьому не порушувати зону санітарного розриву: 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік; 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників і т.п.); 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, що використовуються у їжу без термічної обробки (цибуля на перо, сільдерей, кріп, огірки, помідори, полуниця, малина та інші), а також садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт. («Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» ДСП 382-96).
14. Всі проведенні хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом, бригадиром або іншою  особою, яка призначена наказом керівника господарства за відповідальність  безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин. (Додаток 11 до  Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).
15. Допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб, які не мають протипоказань по стану здоров’я і пройшли медичний огляд на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами у відповідності з «Положенням про медичний огляд працівників певних категорій», пройшли спеціальне навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами, відповідно до статті 11 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95-Вр від 02.03.1995. Всі працівники при виконанні робіт з пестицидами і агрохімікатами повинні мати при собі медичну книжку, допуск (посвідчення) і наряд на виконання певних робіт з пестицидами і агрохімікатами. (Додаток 1, Додаток 2 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).
16. Виконувати основні вимоги щодо захисту рослин відповідно до ст. 4 ЗУ «Про захист рослин» № 180XIV від 14.10.1998, а саме:

• суворе додержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин;
• збереження корисної флори і фауни;
• недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин.
• додержання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту;
• екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів;

Бджоляру з метою охорони медоносних бджіл від хімічного токсикозу необхідно:

1. Виконувати вимоги законодавства України з питань бджільництва відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук від 20.09.2000 №184/82.
2. Зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук від 20.09.2000 №184/82.
3. Розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно ст. 15 Закону України «Про бджільництво.
4. При зміні назви чи адреси пасіки проінформувати  про це районне (міське) управління державної ветеринарної медицини протягом 10 днів. (Наказ Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук від 20.09.2000 №184/82).
5. При розміщенні пасік на земельних ділянках інших власників або перевезенні (кочівлі) пасік за згодою інших власників або користувачів, поставити  пасіку на облік у сільській раді, на територію якої прибув на кочівлю, або на території якої розмістив пасіку.
6. При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.

У випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб, а при проведенні наземних обробіток на відстань 3–5 км від місць проведення наземного обприскування.

До відома зацікавлених осіб

Значні обсяги прямої державної підтримки передбачають збільшення кількості отримувачів державної допомоги і вимагають суттєвого удосконалення механізмів адміністрування, контролю, моніторингу та аудиту програм державної підтримки, а також виконання інших функцій, які забезпечують найбільш ефективне використання бюджетних коштів, досягнення збалансованості у фінансуванні програм підтримки, стійкий соціально-економічний розвиток на селі, підвищення конкурентоспроможності виробників та секторів АПК, розширення товарної структури експорту та утвердження України на світових ринках продовольства.

Саме з метою розв’язання зазначених проблем Міністерством аграрної політики та продовольства України розроблено законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Проектом Закону визначаються основні засади створення та функціонування Державного виплатного агентства та Державного аграрного реєстру, створення та функціонування яких забезпечить спрощення адміністрування програм підтримки, прозорість розподілу бюджетних коштів, контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, публічність державних фінансів.

Зокрема, пропонується за прикладом країн ЄС утворити комплексну систему формування баз даних сільськогосподарських виробників шляхом запровадження безкоштовної та простої процедури їх ідентифікації.

Виробник сільськогосподарської продукції (фізична особа-підприємець чи юридична особа) може пройти процедуру реєстрації в єдиному реєстрі шляхом створення особистого електронного кабінету та автоматично отримати інформацію про всі види державної допомоги, критерії участі в них, а також попередню інформацію про його відповідність тим чи іншим критеріям та отримати можливість взяти участь у тій чи іншій програмі підтримки шляхом подачі он-лайн заявки.

Відповідно Мінагрополітики отримає систему ідентифікації кожного одержувача державної підтримки за територіальною ознакою, а також базу даних про структуру виробників, їх спеціалізацію, обсяги виробництва, наявність та потребу ресурсів тощо.

Реєстрація посилить комунікацію між виробниками та державою, підвищить довіру між ними, дозволить розробити ефективну фінансову підтримку.

Реєстрація за посиланням: http://farmer.agrianalytica.com/register_reg.

Інформацію щодо реєстрації можна отримати за телефонами Укрдержфонду: (044) 223-35-86, (044) 225-85-30, (066) 077-76-12, (097) 578-46-51, (050) 914-35-43.

Програма отримання часткової (20%) компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання Українського виробництва

20% компенсація надається за придбання техніки, яка  входить у затверджений Перелік української техніки та обладнання для АПК, їх виробників та дилерів. Перелік включає 40 українських заводів-виробників – це майже 800 одиниць техніки та обладнання.

Перелік розміщений за посиланням: http://www.minagro.gov.ua/uk/ministry?nid=24055

Перелік затверджено міжвідомчою комісією, до складу якої входять фахівці МЕРТ, Мінагрополітики, Національного комітету з промислового розвитку, керівники галузевих наукових установ, підприємств українського машинобудування для АПК та представники громадських організацій

Купівля та отримання компенсації техніки здійснюється через державні банки та банки, у статусному капіталі яких 75 і більше відсотків належить державі.

Учасник програми (сільгоспвиробник) не повинен бути банкрутом/ не перебувати на стадії ліквідації/ не мати відкритої  справи про банкрутство/не мати прострочену більше ніж за 6 місяців заборгованість перед державним бюджетом, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання бюджетних коштів  в рамках програми, такі кошти протягом місяця повертаються до державного бюджету та часткова компенсація вартості техніки та обладнання на надається протягом трьох років від дати виявлення такого порушення.

Техніка та обладнання, придбані з частковою компенсацією вартості, протягом трьох років мають використовуватись за призначенням та не підлягають відчуженню. У разі відчуження такої техніки та обладнання сільськогосподарський товаровиробник повертає отримані бюджетні кошти і позбавляється протягом трьох років права на отримання часткової компенсації вартості техніки та обладнання.

ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ 20% КОМПЕНСАЦІЇ

Ознайомитись із Переліком техніки та обладнання: http://www.minagro.gov.ua/uk/ministry?nid=24055

Визначитись із необхідною технікою та обладнанням, яка входить до вказаного Переліку.

Відкрити рахунок в одному із державних банків, або банків, у статусному капіталі яких 75 і більше відсотків належить державі та здійснити оплату за техніку чи обладнання через державний банк, або банк, у статусному капіталі якого 75 і більше відсотків належить державі .

Подати до банку заявку за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики від 18.04.2017 № 228 “Про затвердження форм для отримання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва” документи, а саме:

– копію платіжного доручення

– акт приймання-передачі техніки та обладнання.

– свідоцтво про державну реєстрацію техніки (якщо техніка підлягає обов’язковій державній реєстрації).

– довідку, підтвердження ДФС: сільгосптоваровиробник відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, а також про відсутність простроченої більше ніж шість місяців заборгованості перед державним бюджетом, Пенсійним фондом України,фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

– витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з інформацією, що підприємство не перебуває на стадії ліквідації, щодо нього не порушено справу про банкрутство, не визнано банкрутом.

Державний банк надає Мінагрополітики інформацію щодо суми коштів, що підлягає частковій компенсації.

Мінагрополітики формує реєстр сільгоспвиробників, які придбали техніку та обладнання і претендують на отримання часткової компенсації.

На підставі реєстру та у межах відкритих асигнувань протягом місяця Мінагрополітики перераховує кошти державним банкам.

Державні банки протягом одного операційного дня перераховують кошти на поточні рахунки учасникам програми.