2 листопада до Берліна з’їхалися топдипломати з інших європейських країн – міністри закордонних справ, міністри з питань Європи тощо.

Тут відбулося перше велике обговорення того, як та за яких умов Євросоюз буде готовий до вступу нових членів. У тому числі – України, яка у питанні розширення ЄС перебуває "на першій лінії", тобто серед тих, чиє приєднання вважають найбільш реальним та швидко здійсненним.

"Європейська правда" вже розповідала про те, що дорогою до цієї зустрічі з ключових столиць почали лунати позитивні натяки – у європейців почало з’являтися розуміння того, що вимоги до передумов розширення, які лунали досі, є несправедливо жорсткими. Зокрема, ще торік у Євросоюзі домінувала думка, що вступ України буде неможливий, доки ЄС не проведе складну, тривалу (та малореальну) реформу своїх основоположних договорів, що змінить систему ухвалення рішень, роботу керівних органів тощо.

Ця вимога ставила під сумнів те, що Україна будь-коли зможе стати членом ЄС.

Але тепер вона вже не сприймається як аксіома. У Берліні від політиків такої прив’язки не лунало.

Натомість від усіх без винятку звучала чітка позиція: розширення Євросоюзу має відбутися. Тепер це рішення вважають та відкрито називають геополітичним.

Ще один важливий наголос цієї конференції – ідея про поступову інтеграцію кандидатів до ЄС, яку просувають і ключові держави Євросоюзу (як-от Берлін), і деякі країни-кандидати. Головний виклик – зробити так, щоб Україна чи інші не застрягли на етапі "напівчленства".

А ще – і на цьому наполягає, зокрема, Київ – украй важливо змінити саму процедуру вступу, позбавивши держави на кшталт Угорщини чи Болгарії інструменту шантажу їхніх сусідів, кандидатів у члени ЄС.