Людям із порушенням зору
Стандартна версія

Мелітопольська районна державна адміністрація
ОФІЦІЙНИЙ САЙТ

Історія та сьогодення Мелітопольського району

1
1676

Шановні гості сайту!

Мелітопольщина – це край з історією, якою варто пишатись, край з майбутнім, в якому хочеться жити і виховувати дітей, з невичерпаним потенціалом економічного і духовного розвитку, це край талановитих і щирих людей, які розвивають його невтомною наполегливою працею.

Жителі району завжди раді гостям і запрошують до співпраці та налагодження ділових стосунків.

 

Загальні відомості

Мелітопольський район – розташований у південно-західній частині Запорізької області.

Загальна площа – більш 6500 км. кв.

Населення – близько 280 тис. осіб.

Межі району: на півночі – Василевський район, на сході – Пологівський і Бердянський райони Запорізької області; на заході – Каховський та Генічеський райони Херсонської області, на півдні – омивається водами Азовського моря.

Територією району протікають річки Молочна, Тащенак, Малий Утлюк, а також притоки річки Молочної: Юшанли, Курошани, Арабка. Площа Молочного лиману в межах району становить 324 га, в селах Оленівка та Трудове є  озера площею 71,3 га та 2,1 га відповідно.

 

Історія

Історія Мелітопольщини своїм корінням сягає сивої давнини. Перші сліди перебування людина залишила тут понад 10 тисяч років тому. Загадковим свідком багатотисячної історії цього краю височить поблизу села Терпіння Кам’яна Могила – унікальна пам’ятка давньої культури, яка нині є Державним історико-архітектурним музеєм – заповідником.

В епоху неоліту (8–3 тис. років до н. е.) в Мелітопольських краях йде становлення і розвиток землеробства і скотарства. В епоху бронзи край заселяли різні кочові племена, про життя яких відомо небагато. З настанням залізного віку (1 тис. років до н. е.) їх перемінили кіммерійці, а у VII в. до н. е. у Приазов’я вторглись скіфи. Наприкінці 1 тис. до н. е. скіфів перемінили сармати, а у IV в. Північне Приазов’я зайняли гуни. Так почався «тюркський» період у житті краю.

У першій половині XIII в. територія попадає під владу татаро-монголів і входить в один з улусів Золотої Орди. У 1443 р. феодальна знать Криму за підтримкою Великого князівства Литовського створила незалежне від Золотої Орди Кримське ханство. У його склад ввійшов і Мелітопольський край. Після мирного договору між Росією і Туреччиною (1774 р.) Кримське ханство перейшло під панування Росії. Це створило передумови для появи в Мелітопольському краї осілого населення.

1783 рік став важливим рубежем в історії Мелітопольщини. 8 квітня Катерина II підписала маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамана і всієї Кубанської сторони під Російську державу». Мелітопольський край увійшов до складу Росії. У цьому ж році тутешній кочовий народ ногайці були переселені «на Уральський степ», і в Мелітопольських краях постійного населення не стало. Постійне населення стало з’являтися в 1790 р. Г. Потьомкін переселив сюди, у межиріччя Молочної і Берди, ногайців. У 1795 р. на «Молочні води» дозволили перебратися ногайцям з Північного Кавказу. Їм відвели близько 400 тис. га. Тут оселилися 8391 чоловіків і 7127 жінок.

На початку XIX ст. територія Мелітопольського району починає інтенсивно заселятися вихідцями з інших регіонів Росії і Західної Європи.

У 20-х роках територія Мелітопольщини виявилася розділеною між Велико-Токмацьким, Вознесенським і Кизиярським районами Мелітопольського округу, частина районів з переважним німецьким населенням виділили в Молочанський район і створили Терпіннівський район.

У 1930 році округи були ліквідовані. З 15 вересня центр Кизиярського району переноситься в Мелітополь і район перейменувався в Мелітопольський, 20 травня 1933 року до нього приєднався і Терпіннівський район.

З 1932 по 1939 роки Мелітопольщина входила до Дніпропетровської області. 10 січня 1939 року була утворена Запорізька область, відтоді Мелітопольський район — у її складі.

17 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи район був укрупнений, до його складу увійшли території: Мелітопольського, Якимівського, Веселівського та Приазовського районів, а також міста обласного значення Мелітополь.

 

Визначні місця Мелітопольського району

  • національний історико–археологічний музей-заповідник «Кам‘яна Могила». Загальна площа заповідника – 15 га. Знаходиться за 12 км. на північний схід від м. Мелітополя. Площа, яку займає сама Кам‘яна Могила – 3 га. В наші дні висота Кам‘яної Могили досягає 12 м. Це степовий феномен природи і пам‘ятник давньої культури;
  • пам‘ятки садово-паркового мистецтва: парк «Еліта», дубова алея села Соснівка, Старобердянське лісництво;
  • територія «Цілющих джерел» у с. Терпіння. Із багатьох джерел основними вважають три. Найбільш водоємний названий іменем Божої Матері. Їм приписана цілюща сила;
  • Джерело Гука (смт Приазовське) – це місце відоме не тільки місцевому населенню, але і багатьом туристам, а також тим, хто цікавиться лікуванням за допомогою мінеральних вод.
  • Сосновий бір Куліша — ландшафтний заказник місцевого значення, названий на честь Веселівського землевпорядника Куліша Едуарда Федоровича.
  • Білорецький ліс — один з об’єктів природно-заповідного фонду Запорізької області.
  • Лісонасадження Яковенко — заповідне урочище місцевого значення. Площа об’єкта — 80 га.
  • Молочний Лиман — гідрологічний заказник загальнодержавного значення.
  • Алтагирський заказник (Алтагир) – загальнозоологічний заказник державного значення. Назва «Алтагир» перекладається з татарської як шість коней. Площа природоохоронної території 950 га.
  • Аквапарк «Острів Скарбів» – найбільший в Україні, входить в п’ятірку найбільших аквапарків Східної Європи. Тут представлені різноманітні водні розваги для дітей і дорослих.
  • Школа кайтсерфінгу KITEAM – активний відпочинок на відкритому повітрі, серфінг, віндсерфінг тощо.

 

Сьогодення Мелітопольського району

Укрупнений Мелітопольський район створено відповідно до постанови Верховної ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Мелітопольська міська, Кирилівська, Якимівська, Веселівська, Мирненська, Нововасилівська, Приазовська селищні, Новоуспенівська, Чкаловска, Костянтинівська, Новенська, Новобогданівська, Семенівська, Терпіннівська, Плодородненська, Олександрівська сільські територіальні громади.

  1. Костянтинівська сільська територіальна громада (с. Костянтинівка, с.Вознесенка)
  2. Мирненська селищна територіальна громада (смт Мирне, с.Новопилипівка, с. Тихонівка, с. Оленівка, с. Соснівка, с. Астраханка, с. Борисівка, с. Арабка, с. Свободне)
  3. Новенська сільська територіальна громада (с-ще Нове, с. Данило-Іванівка, с-ще Садове, с-ще Зелене, с. Піщанське, с. Тащенак, с-ще Фруктове, с. Долинське, с. Кирпичне, с. Удачне, с. Ромашки, с.Мордвинівка)
  4. Новобогданівська сільська територіальна громада (с. Новобогданівка, с. Троїцьке, с. Привільне, с. Першостепанівка, с-ще Відродження, с. Старобогданівка)
  5. Семенівська сільська територіальна громада (с. Семенівна, с. Обільне, с. Тамбовка, с. Рівне, с. Новгородківка, с. Високе, с-ще Малий Утюг, с.Маяк, с. Новоякимівка, с-ще Степне, с. Новомиколаївка, с. Зеленчук, с-ще Трудове, с. Першотравневе, с. Східне, с. Південне, с. Полинівка, с. Верховина, с. Золота Долина, с. Лазурне, с. Мар’ївка)
  6. Терпіннівська сільська територіальна громада (с. Терпіння, с. Спаське, с-ще. Зарічне, с. Федорівка, с. Північне, с. Світлодолинське, с. Орлове, с. Прилуківка, с. Травневе, с. Кам’янське, с. Берегове, с. Відрадне, с.Привільне, с. Волошкове, с. Українське, с. Широкий Лан, с. Ясне, с. Промінь, с. Лугове)
  7. Новоуспенівська сільська територіальна громада (с. Веселе, с-ще Таврія, с. Запоріжжя, с. Братолюбівка, с. Білівське, с. Новоуспенівка, с.Новоіванівка, с. Матвіївка, с. Восход)
  8. Чкаловська сільська територіальна громада (с. Чкалове, с. Корніївка, с.Добровольческе, с. Калинівка, с. Новоукраїнка, с. Гоголівка, с. Мусіївка, с. Красавич, с. Зелений Гай, с. Зелений Луг)
  9. Веселівська селищна територіальна громада (смт Веселе, с. Широке, с. Далеке, с. Новоолександрівка, с. Єлизаветівка, с. Мала Михайлівка, (Білорецьке), с. Озерне, с. Авангард, с. Ясна Поляна, с. Піскошино, с. Менчикури)
  10. Нововасилівська селищна територіальна громада (с. Маківка, с. Новоспаське, с. Громівка, с. Мар’янівка, с. Розівка, с. Калинівка, с. Горіхівка, с.Воскресенка, с. Іванівна, с. Новомиколаївка, с. Беседівка, с. Ганно-Опанлинка, с. Ганнівка, с. Прудентове, с. Миколаївка, с. Новоолександрівка, с. Федорівнка, смт Нововасилівка, с. Південне, с. Домузли)
  11. Приазовська селищна територіальна громада (смт Приазовське, с. Вишневе, с. Приморський Посад, с. Шевченка, с. Петрівка, с. Гамівка, с. Таврійське, с. Білорічанське, с. Добрівка, с. Новоіванівка, с. Новопокровка, с. Богданівна, с. Степанівка Друга, с.Ботіїве, с. Бабанівка, с. Строганівка, с. Володимирівка, с. Дмитрівка)
  12. Олександрівська сільська територіальна громада (с. Олександрівка, с. Гірсівка, с. Степанівка Перша, с. Надеждине, с. Дунаївка, с. Дівнинське, с.Георгіївка, с. Чкалове, с. Волна, с. Новокостянтинівка, с. Вікторівка, с. Миронівка, с. Ігорівка, с. Нечкине)
  13. Плодородненська сільська територіальна громада (с. Плодородне, с. Показне, с. Зразкове, с. Радісне, с. Братське, с. Мар’янівка, с. Новомиколаївка, с. Миколаївка, с. Молодіжне, с. Солодке, с. Олександрівка, с. Підгірне)
  14. Якимівська селищна територіальна громада (смт Якимівка, с. Володимирівка, с. Олександрівка, с. Юр’ївка, с. Давидівка, с. Андріївна, с.Вовчанське, с-ще Максима Горького, с. Весняне, с. Михайлівське, с. Степове, с-ще Переможне, с-ще Трудове, с-ще Якимівське, с. Радивонівка, с. Богатир, с. Мирне, с. Перемога, с. Тимофіївка, с. Розівка, с. Дружба, с. Зірка, с. Червоне, с. Таврійське, с. Гвардійське, с. Зернове, с. Чорноземне, с. В’язівка, с. Петрівка, с. Шевченка, с. Шелюги, с. Мала Тернівка, с. Новоданилівка, с. Єлизаветівка, с. Велика Тернівка, с. Ганнівка)
  15. Кирилівська селищна територіальна громада (смт Кирилівка, с.Лиманське, с. Охрімівка, с. Косих, с. Атманай, с. Солоне, с. Нове, с. Вовче)
  16. Мелітопольська міська територіальна громада (м. Мелітополь).